"Розорали заливні луки". На Сумщині мешканці села переймаються долею річки
Мешканці Могриці, що за 30 км від Сум, скаржаться на те, що в селі розорали заливні луки. Сіножаті роздали у приватну власність. Власники, своєю чергою, передали їх в обробіток сільгоспфірмі. Селяни розповіли: аграрії працюють упритул до річки, через що люди непокояться за чистоту води.
Місцевий мешканець Геннадій Чистовський розповідає: у 2020 році кукурудзяне поле було луками. Вони живили Псел.
“Загальноукраїнська біда – розорюються заливні луки. Заливні луки – це буфер води, річки. Ніколи це не розорювалося поле. Ми зверталися до фірми — відмовки, що ми помилилися. Зверталися в Держгеокадастр, Держекоінспекцію – відписки”, — каже він.
На звернення Тетяни Нянькіної щодо розорення тутешніх луків з Держекоінспекції відповіли, що це не їхня компетенція і порекомендували звернутися до Держгеокадастру. Нам ситуацію в інспекції пообіцяли прокоментувати 8 липня.
Віктор Пархоменко працює в київській недержавній природоохоронній спільноті, яка займається проблемами впливу людини на природу. Організація об’єднує більш ніж 100 науковців і дослідників.
“На прикладі Чернігівської області: розорали заплавні луки на малій річці. Майже одразу річка міліє. Особливо, коли розорюють заболочені ділянки, як, наприклад, біля Могриці. Там вони додумалися: навіть в пониження трактор заїжджав навмисно, а отам не пісок, там трішки кращий ґрунт. І там же іще "Смарагдова мережа". Те, що ми бачимо, це "екоцид". Геноцид – це винищення людей, а екоцид – винищення екології”, — розповідає він.
За словами Геннадія Чистовського, людські паї обробляє "Агрофірма Могрицька". За інформацією сайту UA-Region, її офіс — у будинку на вулиці Веретенівській у Сумах. Там нам ніхто не відчинив, телефон фірми недійсний.
На публічній кадастровій карті видно, що землі в Могриці, де зараз росте кукурудза, потрапили до Смарагдової мережі. Це природоохоронні території європейського значення, які створюються на виконання міжнародної конвенції, її Україна ратифікувала 1996 року. Заборонити знищення унікальної екосистеми в долинах українських річок шляхом розорювання заплавних луків – електронна петиція на сторінці Президента України яку створив сумський вчитель Володимир Лапченко.
“У с. Піски, на Буринщині, було розорано луки до самого берега — і в 2019 році вода змила ядохімікати, і була екологічна катастрофа, яку чомусь не помітили екологи. Дохла риба плила, вся живність, яка була у Сейму, загинула фактично. Це й спонукало мене 26 квітня цього року звернутися з петицією до президента України із пропозицією зупинити цей злочин”, — сказав Лапченко.
У дослідженні, проведеному Інститутом світових ресурсів у 138 країнах, Україна та Молдова мають найвищий ризик засухи в світі.
Речниця обласного Держгеокадастру на наші дзвінки не відповіла. На питання: скільки звернень було в поліцію з початку року за фактом розорювання луків на Сумщині, речник обласного управління Володимир Крупецьких сказав, що поліція такої статистики не веде. У департаменті захисту довкілля Сумської облдержадміністрації повідомили, що за останні два роки отримали 10 звернень про розорювання земель в заплавах річок. Усі перенаправили до правоохоронних органів Держекоінспекції та Держгеокадастру. Самостійно виявили на території ботанічного заказника "Чехів яр" передану у власність земельну ділянку — інформацію передали до прокуратури області. На відповідь чекають.
Читайте також:
- У середині червня 2021 року житель Павлівки, на Сумщині, оголосив голодування у приміщенні міської ради Білопілля. Чоловік протестував проти розорювання пасовища у своєму селі. 7 червня близько 40 людей із села Павлівка перекривали дорогу у Білопіллі з вимогою повернути пасовище. Тоді вони вимагали, щоб до них приїхав голова облдержадміністрації.
Комментарий редакции uac-info: после введения рынка земли в Украине на селе всё будет происходить по формуле - "поздно пить боржоми, если почки отвалились".
Комментарии (0)
Ваш комментарий может стать первым.