Науковець із глухівським корінням входить до ради, що розподіляє гранти для українських вчених
Професор Сергій Колотілов мешкає зараз у Києві. Із ним можна говорити годинами. У фахових темах він як риба у воді. Точність, послідовність викладу, аргументованість – усе це видає в ньому науковця. Проте у повсякденному житті – досить проста і різностороння особистість. У вільний час фотографує краєвиди, пам’ятки культури, читає історичні книги, колекціонує монети, займається виноробством. Легко впорається зі зварювальним апаратом при будівельних роботах, а якщо треба, сам зведе східці на дачі.
Дізнаємося більше про нашого талановитого земляка.
Пане Сергію, розкажіть, що Вас пов’язує з Глуховом, чому така ностальгія?
Мої родичі по материній лінії – корінні глухівчани. Знаю, що Троценки жили в Глухові приблизно з середини XIX ст. Дід Сергій Григорович був лікарем (як і герой публікації, яка мене зацікавила). Працював із рентгенівським апаратом у глухівській лікарні. Бабуся – інспектором, перевіряла колгоспну бухгалтерію. Жили вони тоді на вул. Путивльській. Зараз на цьому місці новий будинок – старий знесли в кінці 90-х. Там тепер проживають інші люди. Про діда Сергія знаю лише з розповідей рідних. Я був малим, коли він помер. Предки поховані на Вознесенському кладовищі.
Часто приїжджаєте?
Коли у серці туга, так. Ось цього року знову відвідав Глухів. Блукав вулицями і ніби повернувся у ті далекі щасливі роки безтурботного дитинства. Пригадав, як з друзями купалися на Павлівському озері, якою стежкою ходили туди. Але жалкую, що не наважився зайти до будинку, де колись по сусідству жила моя подружка Людмила. Засоромився по-юнацьки.
Ви — науковець, чому обрали такий нелегкий шлях?
– Цікавився хімією ще до того, як її почали викладати за шкільною програмою. Можна сказати, це було моє хобі. Та все-таки вирішальну роль зіграв мій науковий керівник, тепер академік НАН України В.В. Павліщук, який тоді готував учнів до олімпіад. За його наставництва я отримав низку нагород на учнівських олімпіадах з хімії на міжнародному рівні. Звісно, багато часу проводив із книгами. Це все сходинки до наукового олімпу. Головне, мені подобалося, чим я займаюся.
Зрозуміло, що після гучних перемог, ви пішли навчатися за цим фахом…
Так, закінчив хімічний факультет Київського університету ім. Т. Шевченка, потім – аспірантуру в Інституті фізичної хімії ім. Л.В. Писаржевського, де залишився працювати і дотепер. Згодом здобув наукові ступені кандидата, доктора хімічних наук. До слова, моїм науковим консультантом був той самий академік В.В. Павліщук, що готував мене до олімпіад.
Ви і студентом були нівроку! Отримали Президентську премію…
Часто у пресі публікують світлини у стилі «переможець конкурсу», на якій стоїть радісна людина з дипломом або відзнакою, а в тексті статті довгий список конкурсів, нагород. Звичайно, отримувати нагороду приємно, але мені особисто слава не потрібна взагалі. Ну якщо вам цікаво, то в моїй скарбничці заслуг – премія НАН України для молодих учених, Верховної Ради України найталановитішим молодим ученим у галузі фундаментальних і прикладних досліджень та науково-технічних розробок та премія Президента України для молодих вчених. Маю відзнаки НАН України, від Державного фонду фундаментальних досліджень.
Це вражає, якщо чесно… А чим займаєтесь нині як учений-хімік?
– Проводжу наукові дослідження в галузі хімії комплексних сполук. Вони мають унікальні властивості – можуть виступати каталізаторами для прискорення важливих реакцій, що особливо цінно для синтезу складних органічних молекул, на основі яких створюються нові лікарські препарати, засоби захисту рослин тощо. Ще займаюся розробкою сорбентів на основі сполук металів для розділення сумішей молекул, будова яких досить подібна та які не можна розділити іншими методами. Такі системи можна використовувати для виділення або очищення органічних речовин для застосування в фармацевтиці. Мені справді подобається займатися наукою, а у вільний (від адміністративної роботи) час пишу наукові статті. Моя робота – це моє хобі.
Ви — член наукової ради Національного фонду досліджень України. Чим займається фонд і безпосередньо НР?
НФДУ здійснює відбір та фінансування на конкурсних засадах наукових проєктів із проведення фундаментальних та прикладних досліджень і експериментальних розробок за всіма галузями наук. Я і мої колеги безпосередньо приймаємо рішення, за якими правилами учасникам надавати грантові кошти. А оцінку проєктів проводять незалежні експерти. Наприклад, в умовах пандемії Сovid-19, за ухвалою НР проводився конкурс, спрямований на розв’язання актуальних проблем безпеки держави. Вочевидь, чимало розробок такого спрямування потребують тривалого часу, і їхня тематика не обмежується суто рамками подолання епідемії. Фінансування лише цього конкурсу склало 100 млн грн.
А що можете сказати про розробки молодих науковців із Сумщини?
Минулого року в Сумського державного університету було по 5 переможних проєктів у двох конкурсах НДФУ. Я завжди вболіваю за земляків. Приємно, що серед кращих завжди є багато колективів учених з Сумщини, зокрема молодь. Вони гідно представляють свій регіон, і, як на мене, мають великий потенціал та перспективи в науці. А цього року, щоб фінансово підтримати провідних науковців України та здібних молодих учених, організовано ще три конкурси. На фінансування робіт переможців заплановано більше 500 млн грн.
Що побажаєте молодим талановитим людям, які планують займатися наукою?
Потрібно ставити цілі й методично, наполегливо йти до високої мети. І запорука цього – працелюбність і захоплення.
Біографічна довідка
У свої 43 Сергій Колотілов – доктор хімічних наук, професор. Працює на посаді заступника директора Інституту фізичної хімії ім. Л.В.Писаржевського НАН України. Вже понад 20 років займається викладацькою діяльністю у Київському національному університеті ім. Т. Шевченка. Член наукової ради Національного фонду досліджень України, член редакційної колегії журналу «Теоретична та експериментальна хімія», член журі Всеукраїнських олімпіад з хімії. Співавтор понад 100 наукових статей, більше ніж 30 патентів України. А у цьому році отримав звання професора.
Комментарии (0)
Ваш комментарий может стать первым.