Главная Общество У Полтаві хочуть створити Молодіжну раду, яка б впливала на політику міста: хто і що планує
У Полтаві хочуть створити Молодіжну раду, яка б впливала на політику міста: хто і що планує

У Полтаві хочуть створити Молодіжну раду, яка б впливала на політику міста: хто і що планує

У Полтаві ініціюють створення Молодіжної ради, молодіжного центру та розробку нової цільової програми «Молодь 2020-2025». Про те, чому у місті варто це робити та що необхідно для втілення ініціативи, «Колу» розповіли Юлія Городчаніна та Святослав Келим Золотайко, представники організацій, які працюють над вищезгаданими проєктами.

Ініціатори ідеї – відкрита громадська платформа «Нова Полтава», Українська академія лідерства, Студентська рада міста, Обласний молодіжний центр. 

– Це три різні проєкти. Перше – створення Молодіжної ради при Полтавській міській раді, як дорадчого органу. Друге – створення молодіжного центру, третє – широке обговорення за участю громадськості і експертів до розробки нової програми «Молодь 2020-2025». Станом на зараз діє програма «Молодь 2020», і вона до кінця року закінчується. Очевидно, уже зараз потрібно обговорювати та створювати нову програму, закласти бюджет під нову програму, – розповіла Юлія Городчаніна, представниця «Нової Полтави». – Тому це будуть три різні ініціативи, не взаємозалежні. Наприклад, якби була створена Молодіжна рада, то вона б мала займатися розробкою програми «Молодь 2020-2025», – розповіла Юлія Городчаніна.  

Юлія пояснює, членів та членкинь майбутньої Молодіжної ради обиратимуть за типовим положенням про створення молодіжних рад, і Полтава – не єдине місто в Україні, де хочуть запровадити роботу Молодіжної ради та молодіжного центру. Також пояснює нюанси щодо створення Молодіжної ради, яку створюватимуть як дорадчий орган міської ради, хоча можна створювати і при міському голові. 

– Хто входитиме до Молодіжної ради?

– Експерти не радять цього, бо рада це колективні рішення і мають бути компроміси, а міський голова може впливати на формування бачення Молодіжної ради. Ми адвокатуємо формат Молодіжної ради, щоб третину складали представників учнівського самоврядування, ще третина – студентського самоврядування. Коли говорять молодь, то думають, що це лише студенти. Але насправді ні, бо молодь від 14 до 35 років. Це працююча молодь, молоді батьки. Ще хто мав би входити до Молодіжної ради – громадські організації, які працюють з молоддю або просто молоді люди, які активні, мають певне бачення. Тобто буде період, коли всі бажаючі зможуть подати заявки, якщо це школярі чи студенти – там є делегування від навчальних закладів, – говорить Юлія Городчаніна. – Важливо, щоб рада була створена не просто для галочки, а щоб вона могла мати можливість впливати. 

Юлія озвучила ідею, щоб голова Молодіжної ради входив до складу виконавчого комітету Полтавської міської ради з правом голосу.

– Зрозуміло, що один із 17, наприклад, не вирішує, не впливає принципово. Але хоча б на вищому рівні піднімає певні питання. які стосуються молодіжної політики. На наш погляд, дуже важливо комунікувати ці питання, – переконана Юлія Городчаніна.

– Функціонування Молодіжної ради – це не просто орган, який створили, щоб він просто був і ні на що не впливав. Треба, щоб рішення і думки враховувалися, і напряму доносилися до органів місцевого самоврядування, – розповів про призначення Молодіжної ради Святослав Келим Золотайко.

– При навчальних закладах у місті діють студентські ради. Чи доцільно створювати нову окрему Молодіжну раду, якщо побідні речі у місті уже є? Також Інститут розвитку міста займається молодіжною політикою...

– Інститут розвитку міста займається різними напрямки, але основна їхня діяльність – реалізація стратегії та концепції інтегрованого розвитку міста. Ми співпрацюємо із Інститутом, але зараз не готова назвати кілька їхніх проєктів, які б стосувалися молодіжної політики, – говорить Юлія Городчаніна. 

Ще одна проблема, яку планують вирішити за допомогою Молодіжної ради – відсутність повноцінної комунікації.

– Якщо будуть представники, делегати, то можна реально проводити події, які будуть в контексті за участі молоді і руйнуватиметься бар’єр сприйняття молоді міської влади, мовляв, там сидять чиновники, депутати, які дуже серйозні і з ними не можна говорити, – розповів Святослав Келим Золотайко. 

– У нас ніколи не виникала окремо дискусія про роль молоді у місті. Є в Полтаві молодіжна програма, але насправді багато прогресивних міст задумалися глобальніше про те, як треба працювати із молодими людьми, які є майбутнім міста. Бо якщо не вкладати у можливості для реалізації молоді тут, то молодь їде, шукає де їй цікавіше. Тому ми хочемо почати з того, що Молодіжний центр стане територією, де зустрічатимуться активна молодь, щоб розвивати свої ініціативи. 

Для функціонування, звичайно, знадобиться приміщення. Але поки що про конкретику в цьому питанні не йдеться. Можливо, вдасться знайти приміщення для молоді спільно із обласною владою. Про подібну співпрацю у інших містах розповіла Юлія Городчаніна.

Полтаві пропонують запозичити досвід Львова та Вінниці

– У Вінниці є хороший кейс: молодіжний центр «квадрат», там область і місто спільно зробили величезний простір, наповнений подіями постійно. Тобто людям треба місце, де спершу познайомитися, а потім спробувати спільно реалізовувати якісь можливості. Але дуже важливо розуміти. як молодь може впливати на прийняття рішень у місті. Оскільки дуже часто потреби і думки молоді ставляться на другий план. наприклад, коли ми заповнювали заявку від міста на «Молодіжну столицю країни», там є чіткий критерій як міста взаємодіють з молоддю. І по багатьом пунктам ми не могли заповнити інформацію, бо її ніхто не аналізує, не збирає. Навіть щодо того, скільки у Полтаві молоді, ми отримали ці дані у відділі статистики, але ці дані мені не дали у міській раді. А у Львові є потужна програма стажування. Тисячі молодих людей проходять стажування у міській раді, щоб зрозуміти як приймаються рішення, як можна впливати, куди можна прийти зі своєю ініціативою. Наскільки я знаю, великий відсоток співробітників міської ради у Львові – випускники подібних стажувань. 

Залучати до розуміння процесів місцевого самоврядування планують і старшокласників.

– Необхідне налагодження зв’язку і донесення напряму до споживача продукту, тобто стажування, зокрема, до шкіл, щоб школярі старшокласники, які є дуже розумними, зацікавленими, пробували, як це – бути міською владою, що це таке, хто там сидить. Важливо, щоб разом міський голова, профільні управління, виконавчий комітет, молодіжна рада разом були за одне, співпрацювали, були за одні цілі. Зараз є адекватне управління молоді, з ними я працюю три роки, співпрацювати приємно. Проте приходять різні організації, а між собою ми не перетинаємося. А потрібне укрупнення системності нашої роботи. Тобто робота робиться, але немає цілісності, – каже Святослав Келим Золотайко.

– Всі три пункти, про які ми говоримо в рамках адвокаційної кампанії, це виключно інструменти як налагодити взаємодію роботи. Якщо говорити про стажування, важливо, щоб це не були екскурсії кабінетами міської ради, а щоб можна було проаналізувати роботу, залучити до цієї роботи, – говорить Юлія Городчаніна.

Скільки коштів треба – говорити рано

Усі ініціативи, про які розповіли Святослав та Юлія, розробники продемонстрували міській владі Полтави та працюють над її реалізаціями. Для Молодіжної ради не потрібно виділяти кошти із бюджету, пояснює Юлія Городчаніна. А якщо говорити про молодіжний центр, то необхідний проєкт на наступний рік, щоб знайти приміщення, проаналізувати функції установи, відповідно, відштовхуючись від цього, закладати бюджет. 

– Скільки необхідно коштів, залежить від того, яким буде приміщення. Якими будуть функції. Тобто все залежить від того, це буде невеличкий молодіжний центр із чотирма кабінетами і який працює виключно як комунальна установа, але тоді не зможуть заробляти кошти, бо не матимуть права за законодавством надавати платні послуги. Або якщо ми говоримо про круту велику локацію, вони мають можливість надавати платні послуги, наприклад, здавати приміщення в оренду під події. В нас немає такого майданчика у місті, – каже Городчаніна. Та додає, обсяг фінансування також може залежати від того. яким чином буде він відбуватися: спільний бюджет міста і області, залучення грантів. Юлія Городчаніна разом із тим пояснює, що дуже дорого для міста утримувати організацію, яка повністю дотуватиметься із міського бюджету. 

– Тому у мене чітке бачення, що частину послуг треба надавати платно: оренда приміщення, організація заходів тощо, – каже Городчаніна.

До теми: Визначили переможців конкурсу проєктів на 2020 рік в рамках реалізації програми «Молодь Полтави»

https://kolo.news/category/suspilstvo/21204

 

Комментарии (0)

Ваш комментарий может стать первым.

Комментировать

Закрыть