Над українським містом нависла загроза нищівного вибуху хімзаводу

Жителі міста Павлогада, що на Дніпропетровщині, не на жарт стурбовані ситуацією навколо місцевого хімзаводу, де зберігається ракетне паливо. Виявилось, що держава перестала фінансувати програму його утилізації.

Залишки балістичних ракет, на думку гендиректора хімзаводу Леоніда Шимана, можуть вибухнути, спричинивши техногенно-екологічну катастрофу в цій та чотирьох сусідніх областях.

Павлоград – здебільшого шахтарське місто, розташоване на порожнечах. У разі вибуху палива населений пункт і прилеглі до нього райони можуть просто піти під землю.

Чому склалася така ситуація – розбиралася BBC News Україна.

Світлана Шаперенко мешкає в Павлограді 44 роки із народження. Розповідає, що з дитинства пам’ятає вибухи, які траплялись на території хімзаводу під час випробувань. Жінка впевнена: місто перебуває на межі існування та фактичної загибелі.

“Якщо ми вже маємо стратегічний об’єкт у місті з великою кількістю вибухонебезпечного палива, то у жодному разі не можна припиняти процес утилізації. Держава має чітко усвідомлювати, що вона робить, що тут живуть такі ж люди, як і всюди. В іншому випадку ми просто опиняємось на бомбі вповільненої дії. Якщо станеться вибух – це кінець”, – каже жінка.

Особливу небезпеку становить розташування Павлограда на численних шахтах і занедбаних шахтних стовбурах.

“Якщо під час дрібних випробовувань з вікон вилітали шибки, то можна уявити, що станеться, якщо вибухне все те паливо, що зберігається на підприємстві. Річ у тім, що місто фактично перекопане шахтами і перерізане порожнечами”, – каже один із жителів.

“Якщо станеться вибух, це все просто засиплеться, провалиться”, – додає чоловік.

До сьогодні на території Павлоградського хімзаводу зберігають понад 1,8 тис. тон протермінованого твердого ракетного палива. Вже 20 років як сплив його термін придатності.

Проте найбільшу небезпеку, каже він, становить загроза масштабної техногенно-екологічної катастрофи, яка торкнеться як Дніпропетровщини, так і чотирьох сусідніх областей.

“Ми пам’ятаємо, коли в Балаклеї сталась надзвичайна ситуація. Там просто знехтували правилами поводження з ракетним паливом, яке знаходилось у двигуні. І мова йшла про лише 180 кг твердого ракетного палива. Для порівняння – в одній ступені міститься 50 тис. кг. А всього на нашій території – 1,8 млн кг”, – пояснює гендиректор заводу.

За його словами, якщо трапиться надзвичайна ситуація – знадобиться майже 80 років для відновлення екосистеми і близько 14-15 років для відновлення економічної ситуації в Павлограді.

“Якщо здетонує хоча б один елемент з паливом, далі піде ланцюгова реакція”, – підкреслює керівник оборонного підприємства.

Нині єдиною державою, яка може забезпечити альтернативу в утилізації твердого ракетного палива, є США, штат Юта. Проте нестабільність палива і критичний стан паливних контейнерів українських балістичних ракет дозволяють транспортувати їх зі швидкістю не більше 5 км/год та на відстань, що не перевищує 3 км.

Державне космічне агентство України, якому підпорядкований Павлоградський хімзавод, не знає про причини призупинення програми.

Там кажуть, що неодноразово інформували Кабмін про необхідність її продовження. Про це йдеться в офіційній відповіді на запит ВВС News Україна.

Агентство подало свої пропозиції до уряду, в яких вказало необхідну суму – майже 800 млн гривень. В бюджеті на цей рік передбачили майже 31 млн гривень, яких не достатньо для безпеки зберігання корпусів ракетних двигунів з паливом.

“Утилізація твердого ракетного палива буде зупинена”, – повідомили в Державному космічному агентстві.

Там підкреслили, що повністю усвідомлюють потенційні наслідки можливої надзвичайної ситуації на заводі, про що неодноразово інформували уряд.

У відповідь в Мінфіні кажуть, що гроші ще можуть виділити, але коли – не уточнили.

Після розпаду СРСР Україна взяла на себе міжнародні зобов’язання з роззброєння заради миру. У 1994 році уклали договір, згідно з яким Україна має утилізувати ступені стратегічних ракет, а Сполучені Штати – фінансувати програму.

В рамках цієї програми 5 тисяч тонн твердого ракетного палива опинились на території Павлоградського хімзаводу (Дніпропетровська область).

У 2004 році США заявили про вихід з угоди і протягом наступних 7 років Україна самостійно фінансувала і реалізовувала програму утилізації твердого ракетного палива.

У 2011 році після домовленостей між тодішніми президентами Віктором Януковичем та Бараком Обамою американська сторона повернулась і з 2015 року взяла управління проєктом, зокрема, у частині фінансування утилізації ракетного палива та його безпечного зберігання.

У 2018 році ця програма закінчилась і з 1 січня 2019 року її фінансував лише український уряд.

Сьогодні Павлоградський хімічний завод не має фінансових ресурсів для проведення утилізації залишків ракет за власний кошт, адже виступає лише підрядником в реалізації програми.