Главная Аналитика и прогнозы Половина Сум в заручниках у олігархів
Половина Сум в заручниках у олігархів

Половина Сум в заручниках у олігархів

Минулого тижня стало остаточно відомо, що населення близько половини міста Суми – жителі Курського мікрорайону ‑ опинилося під загрозою залишитися без тепла взимку. Що стало причиною такої надзвичайної ситуації? Давайте розбиратися разом.

Передмова: Завод «Фрунзе» і його котельня

Є в Сумах  ПАТ «Сумське науково-виробниче об’єднання», або як його звикли називати сумчани – «завод Фрунзе». Колись воно було містоутворюючим підприємством з десятками тисяч працівників, науково-дослідною базою. Це був машинобудівний гігант, що міг виробляти майже все. Зараз ситуація істотно змінилася – на підприємстві працює менше 10 тисяч осіб, більшості з яких завод не платить зарплату з минулого року. Є борги і перед бюджетом. Крім того, частина майна заводу під арештом, а частина у заставі. Одним словом, підприємство переживає не найкращі часи у своїй славній історії.

У «Фрунзе» є Котельня північного промислового вузла (КППВ), що опалює взимку Курський мікрорайон, де мешкає близько 80 тисяч сумчан.  Разом із Сумською ТЕЦ ці дві котельні виробляють найбільше теплової енергії в місті Суми. Ліцензію надавати послуги з постачання тепла в місті відповідно мають дві компанії – ТОВ «Сумитеплоенерго» та ПАТ «Сумське НПО» («Фрунзе»).

Зима близько

Чому ж так сталося, що жителі Курського мікрорайону опинилися під загрозою замерзнути цієї зими? Які обставини і чия бездіяльність до цього призвели.

Треба зазначити, що у нас в країні чомусь є різниця в ціні газу для промисловості і для житлово-комунальної сфери (скажімо так, «соціальний» газ). Через не найкращий фінансовий стан заводу Фрунзе, перед початком  минулого опалювального сезону у Котельні північного промвузла накопичилась заборгованість за «соціальний» газ. Тому взяти його у НАК «Нафтогаз» завод не міг. Під тиском міської влади для того, щоб почати опалювати квартири сумчан, минулоріч керівництво заводу було змушене купити газ у газового трейдера ТОВ «Інвест-сервіс» нібито для своїх промислових потреб, а  насправді спалити його у Котельні. З тих пір фінансова ситуація на Сумському НВО не покращилася, тож перед газовим трейдером виникла заборгованість близько 16  млн. грн. Оскільки завод не платив цей борг трейдеру, останній звернувся до НАК «Нафтогаз» ‑ і Сумське НВО не отримало лімітів газу для Котельні північного промвузла.

Про цю ситуацію писали сумські медіа ще влітку. Подібні проблеми спостерігалися минулого опалювального сезону. Проте керівництво міста Суми – міський голова Олександр Лисенко і його профільний заступник Олександр Журба – чомусь вирішили повірити дирекції заводу. Бо ті клялися, в тому числі письмово, що ліміти газу вони отримають і нормально увійдуть в опалювальний сезон. Чи є нормальною така надмірна довірливість чиновників до тих, хто вже неодноразова обманював на істотні суми?

Шляхи виходу з кризи        

Що робити? Станом на зараз відповіді на це питання немає, проте розглядаються різні варіанти, реальність яких дуже відрізняється.

КППВ переконує міську владу в тому, що треба умовити трейдера відкликати свого листа. Для цього нібито пропонується тристороння угода між трейдером, містом і Сумським НВО про те, що завод в наступному році продає місту за певну суму будівлю Клубу юного техніка. Гроші поступають на рахунки Сумського НВО, звідки їх отримує трейдер в рахунок раніше поставленого газу. Таким чином місто має виступити гарантом цієї угоди.

Є і інший план – теплова потужність Сумської ТЕЦ достатня для опалення всього міста, проте є декілька технічних, юридичних та фінансових перепон. Перша – необхідно встановити перемичку між зонами обслуговування Сумської ТЕЦ та КППВ (близько 900 м магістральної тепломережі). Друга перепона – насосного обладнання Сумської ТЕЦ недостатньо для того, щоб гаряча вода від неї поступила в батареї жителів Курського мікрорайону. Для цього потрібні три великих насоси, яких зараз немає не тільки на ТЕЦ чи в Сумах, а і в Україні. Навіть якщо заплатити за них просто зараз, виготовлять їх лише через три місяці. Очевидно, що стільки часу жителі без тепла не сидітимуть – швидше вони почнуть грітися багаттям, розпаленим прямо в приймальні міського голови.

 

Є ще й інші складнощі. Давайте помріємо, що насоси вже встановлені і працюють, а перемичка об’єднала все місто в одну теплову систему. Тариф на тепло, встановлений НКРЕКП для ТОВ «Сумитеплоенерго», не враховує споживачів Ковпаківського району – його треба терміново перераховувати. Імовірно, він буде меншим (постійні складова затрат залишаться тими ж самими, кількість споживачів стане більшою). За словами керівництва ТОВ «Сумитеплоенерго», опалення Ковпаківського району приноситиме компанії збитки у приблизно 1 млн грн на день. І їх підприємство має знайти десь у себе. Чи знайде – невідомо. Хто і як компенсує збитки – ще менш зрозуміло.

Моя котельня скраю - нічого не знаю

Здавалося б, на поверхні лежить ще один варіант виходу із кризи ‑ ТОВ «Сумитеплоенерго» може взяти у заводу Фрунзе Котельню північного промвузла в оренду – так само, як орендує Сумську ТЕЦ у громади міста. Проте, цей варіант відкидає керівництво Сумського НВО. Причина проста – котельня знаходиться в заставі у банку і не може бути передана в оренду чи продана.

Ми вирішили з’ясувати – який банк і на яку суму видав кредит Сумському НПО. Теоретично, місто могло б викупити цю закладну у банку і таким чином отримати контроль над важливим об’єктом інфраструктури. Такі борги зазвичай викупають дешевше їх вартості – бо справа іде до банкрутства заводу, а продати котельню іншому покупцеві банк навряд зможе. Як кажуть, «походіть по базару, поторгуйтесь».

Котельня північного промвузла розташована на самій околиці міста Суми, за адресою: вулиця Ковпака, 6. Реєстр нерухомого майна повідомляє нам, що володіє даним об’єктом нерухомості ТОВ «Сумське НВО» (код ЄДРПОУ: 34013028). Родзинка ситуації полягає в тому, що платіжки за тепло жителям Курського мікрорайону присилає інша юридична особа – ПАТ «Сумське НВО» (код ЄДРПОУ: 05747991). Більше того, працівники заводу Фрунзе зарплату отримують теж від ПАТ (в цьому легко пересвідчитися, перевіривши наприклад декларацію екс-депутата міської ради Олексія Рябенкова, який донедавна обіймав на заводі посаду заступника директора).

Зрозуміли, в чому фокус? Майно заводу належить ТОВ, а люди працюють в ПАТ. За землю в бюджет міста платить ПАТ. Борги перед трейдером – теж у ПАТ. Ця схема унеможливлює (або вкрай ускладнює) ситуацію, в якій місто могло би отримати в рамках процедури банкрутства від заводу Фрунзе за борги якусь нерухомість – Клуб юного техніка чи Палац культури.

В полоні у олігархів

Як уже згадано вище, майновий комплекс Котельні північного промвузла знаходиться в заставі у банку. Той самий реєстр нерухомого майна повідомляє нам, що цей банк – ПУМБ, Публічне акціонерне товариство "Перший український міжнародний банк" (код ЄДРПОУ: 14282829). Сума основного зобов’язання – 10 мільйонів доларів США. Віддати їх завод мусить до 01 листопада 2019 року.

На офіційному сайті банку ПУМБ, знаходимо інформацію про власника.

Більше, ніж на 99% банк належить…Рінату Ахметову!

Ось таким чином доля опалення в оселях частини сумчан опинилася в руках двох олігархів – Костянтина Григоришина (його структури зараз контролюють завод Фрунзе) та Ріната Ахметова (власника «заводів-газет-пароходів» та банку ПУМБ).

І поки ці пани набивають свої кишені, у сумчан батареї інієм вкриваються. Зима близько…

http://sumy.today/polovyna-sum-v-zaruchnykah-u-oligarhiv

 

Комментарии (0)

Ваш комментарий может стать первым.

Комментировать

Закрыть