Главная Аналитика и прогнозы Ківа з Капліним чубляться, а в журналістів щелепи тріщать
Ківа з Капліним чубляться, а в журналістів щелепи тріщать

Ківа з Капліним чубляться, а в журналістів щелепи тріщать

18 травня поточного року Полтаву сколихнула надзвичайна новина: в регіональному осередку Соціалістичної партії побили журналіста відомого інтернет-видання «Трибуна» Ярослава Журавля, після чого він опинився у лікарні зі зламаною щелепою, вибитими зубами та струсом мозку.

На жаль, в останній час спроби розправитися з журналістами з боку тих чи інших політичних сил стають занадто популярними. Наприклад, 22 травня очільник однієї з сільрад на Запорожжі теж намагався відлупцювати журналіста, питання якого йому не сподобались.  На Дніпропетровщині журналісти теж нерідко потерпають від протистояння політичних опонентів. Але, треба підкреслити, що нерідко журналісти стають заручниками закулісних ігор політичних сил та більш могутніх гравців.

Схоже, що так сталося і з Ярославом Журавлем, а також з тими, хто його побив та образив. Нагадаємо, як усе трапилося. 18 травня Ярослав Журавль з Дмитром Демусом прийшов до офісу соціалістів, яких з лютого 2018 року очолює Сергій Чередніченко. Дмитру Демусу погрожували розправою невідомі після того, як він написав у Фейсбуці коментарі з приводу сумнівних публікацій Чередніченко. Але в офісі політичної сили, яка має амбіції щодо впливу на маси, їх зустріли нецензурною лайкою та образами. Ярослав попросив опонентів перейти на спокійний тон, після чого один з «соціалістів» ударив його в щелепу та повалив на підлогу. На виході з офісу журналіста ще насамкінець відлупцювали та виштовхали на вулицю, після чого той опинився у лікарні.

Проте Сергій Чередніченко має зовсім інше бачення цього інциденту. Він вважає, що Ярослав Журавль вирішив зробити собі піар на дискредитації Соціалістичної партії. І лише завдяки цьому випадку він вже декілька днів є «зіркою» всіх регіональних телеканалів. Але ж хто примушував соціалістів бити Журавля? Не зламали би йому щелепу, то не склалося б і піару. Однак щелепу зламали, і зробив це Антон Пазенко з оточення Чередніченко, який до речі вважає, що Ярослав почав перший.

Поліція з приводу цього відкрила кримінальне провадження за другою частиною статті 345 Карного Кодексу України: «Погроза або насильство проти журналіста». Ця стаття передбачає покарання до 5 років позбавлення волі. У Ярослава Журавля є адвокат. Тому можна думати, що поліція дійсно розбереться: хто кого, навіщо та за що.

Але ж річ не тільки и не стільки в тім. Конфлікт Іллі Ківи та Сергія Капліна не є великим секретом. Обидва уродженці Полтавщини, обидва мають амбіції очолити Соціалістичну партію України, обидва ненавидять друг друга лише за те, що місце очільника одне, а їх двоє, обидва не є самостійними гравцями на політичному полі України, а виражають інтереси могутніх персон. Ілля Ківа – Арсена Авакова, а Сергій Каплін – Сергія Льовочкіна. Тобто їх господарі ставлять перед ними задачі по захопленню одноосібного керівництва партією, а вони вже шукають шляхи до виконання цих наказів.

Нагадаємо, що боротьба за Соціалістичну партію триває вже не один рік. Багато хто з маститих гравців не проти отримати цей, добре відшліфований та структурований, інструмент політичного впливу на маси, який колись, до 2012 року, очолював Олександр Мороз. А після нього Петро Устенко. У 2014 році в партії стався розкол, і Устенко змістили з його посади, призначив на неї Рудьковского. Ківа на ролі лідера СПУ з”явився, як чорт з табакерки, в липні 2017 року. Петро Устенко, який зараз підтримує Сергія Капліна, неодноразово стверджував, що Арсен Аваков довго не давав здійснити об”єднання СПУ та СДПУ нардепа Сергія Капліна. А потім «…чиновники Мін'юсту сфальсифікували документи і викинули з реєстру все керівництво СПУ на чолі з лідером партії Петро Устенко і підмінили склад політради, змінили структуру політради партії в цілому, змінили структуру органів і статуту СПУ» - так стверджувалося в офіційній заяві, розповсюдженій через ЗМІ. З того часу боротьба між ставлениками Авакова і Льовочкіна набирає обертів, втягуючи в свою орбіту все більше дійових осіб. Ківу більшість старих членів СПУ своїм лідером не визнала, а в Капліна недостатньо політичного капіталу, щоб довести своє лідерство, та щоб протидіяти міністру МВС.

25 лютого 2018 року Ківа призначив очільником Полтавського осередку Соціалістичної партії Сергія Чередніченко, особу скандальну, нестриману та конфліктну, схильну до силових методів вирішення проблем. Він, в свою чергу, оточив себе прихильниками спортивної зовнішності, але далекими від розуміння сучасних політичних реалій. Таких людей зазвичай завжди і скрізь використовують в темну. Але завдяки таким легко блокують таких, як Каплін і його електорат.

До речі, треба підкреслити, що Полтавщина – це регіон де завжди, починаючи з 90-х років минулого сторіччя, Соцпартія набирала найбільшу кількість голосів виборців. Тобто Полтавщина – це ключ до Соцпартії. Тому недивно, що боротьба між непримиренними суперниками за лідерство в цій політичній силі на Полтавщині обіцяє бути жорсткою, як ніде. Випадок з Ярославом Журавлем – це лише «квіточки», а «ягідки» чекають нас попереду.

Ілля Ківа, який сфальсифікував своє лідерство при допомозі лапи з МВС, призначає лояльних собі очільників по регіонах. Наприклад, 23 травня поточного року він призначив свою людину, Володимира Чернелюха, в Запоріжжі. А потім виявилося, що він друг Євгенія Анісімова, який знаходиться в міжнародному розшуку. Але це так, до речі.

Призначені Ківою очільники партійних осередків починають видавлювати з лав організації прихильників Капліна. Природно, це породжує обурення з боку останніх. І вони починають чинити спротив. Виникає конфлікт, в який рано чи пізно втручаються допитливі журналісти. Та непомітно для самих себе стають заручниками протистояння між Ківою та Капліним, а через них – між Аваковим та Льовочкіним.

А на війні, як на війні, навіть якщо вона чужа – буває що й щелепи тріщать. Прикро лише те, що в цих нескінченних протистояннях, в цій боротьбі капіталів та амбіцій найчастіше повністю забуваються демократичні цінності, такі як свобода слова, права людини та інші. І стає взагалі незрозуміло: Україна прямує до Європи чи, може вже, до Африки або Латинської Америки?

Віктор Кухаренко

 

Комментарии (0)

Ваш комментарий может стать первым.

Комментировать

Закрыть